EN
Колекція

Архітектурне капріччо

Франческо Ґварді

  • Архітектурне капріччо 2
Основна інформація
ID
Г-V-181
Автор
Франческо Ґварді
Назва
Архітектурне капріччо
Дата створення
1770 – поч.1780-х
Країна
Італія
Техніка
рисунок
Матеріал
перо туш
Розміри (висота x ширина, см)
19.8 x 14.3
Додатково
Тип
графіка
Провенанс
Збірка Леона Пінінського
Інформація про автора
Автор
Франческо Ґварді
Автор мовою оригіналу
Francesco Lazzaro Guardi
Роки життя
1712–1793
Країна
Італія
Біографія
Відомостей про Франческо Ґварді (Венеція, 1712 – 1793, Венеція) збереглося небагато. Родина Ґварді володіла невеликою майстернею, яка спеціалізувалась на копіюванні творів знаменитих художників і виконанні церковних замовлень. Після батька і старшого брата, які керували майстернею, її очолив Франческо і відтоді тут стали малювати та копіювати пейзажі. Сучасники називали його другим Каналетто, хоча він ніколи у нього не вчився. Ґварді умів майстерно зображати тіні, які відкидали будинки та люди. Він малював живе, мінливе на очах місто. У пошуках особливого настрою митець часто повторював одні і ті ж самі сюжети та мотиви. Часто запозичував ідеї з картин своїх попередників, наділяючи їх тонким настроєм особливої одухотвореності. Після середини 1760-х років Ґварді вернувся до жанру ведути, бо на той час залишився чи не єдиним художником, який працював у цьому жанрі, демонструючи високу якість виконаної роботи. Доробок Гварді, що включає близько шестисот рисунків, які збереглися до наших днів, датується останнім десятиліттям його життя. Переважно це те, що лишилося у студії художника на момент його смерті: капріччі та «макьєте».
Опис роботи
Франческо Ґварді, працюючи над своїми «архітектурними капріччо», великою мірою надихався творами свого попередника Каналетто. Однак, він, на противагу Каналетто, для більшості своїх фантазійних композицій обирав вертикальний формат на аркушах невеликого розміру. Ґварді часто інтерпретував елементи з реальних архітектурних об’єктів – венеційських палаццо, площ або малих закритих внутрішніх дворів, які у Венеції називали «campi», зображаючи їх з-під колонад портиків та галерей. Ґварді неодноразово звертався до цього архітектурного виду, принаймні, ми можемо виявити низку аналогічних зображень із незначними змінами в композиції. Найбільш наближеними до твору з галереї є полотно з колекції музею Жакмар-Андре та дещо відмінний етюд гуашшю з музею Метрополітен. Значна близькість у композиції, розташуванні фігур та деталей є підставою припустити, що рисунок був виготовлений як підготовчий етюд до картини з музею Жакмар-Андре. Першоджерелом до серії цих робіт могла слугувати картина Каналетто, виконана 1765 року для Венеційської академії мистецтв, на якій зображено довгу колонаду з невеликою площею. Слід зазначити, що роботи з таким же архітектурним видом датуються 1770–1780-ми роками. Цим періодом можна датувати і львівський рисунок.

Інше