Аркуш 6 із серії «Королівство Абсурдів Джонатана Свіфта»

Графічна спадщина Олександра Аксініна містить серії офортів за мотивами деяких літературних творів, одним з котрих є «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта (1977–1978). У цій серії (так само, як і в інших, наприклад за мотивами «Аліси в Країні див» Льюіса Керрола), Аксінін часто перетворює тексти в частину зображення. Творчому світу художника характерна згущена інтелектуальна атмосфера, сповнена «кодами естетичної інформації». Він «вводить у свої роботи предметний ряд, який символічно має відтворити не окрему частину тексту, а дати образ тексту загалом, служити знаком, матрицею ілюстрованого словесного твору», зазначає мистецтвознавець Михайло Соколов.
6-й аркуш з 11-ти офортів із серії «Королівство Абсурдів Джонатана Свіфта». Сам художник у щоденнику записав декілька назв своїх творів. Одну з них він зазначив як «Страна С.». Цілком імовірно, що ця назва стосується даного офорту. У 4-й главі IІІ частини «Мандрів Гуллівера» описано, як герой книги вирішив спуститися з летючого острова Лапути на землю – у країну, підконтрольну королю острова.
Мешканці цієї країни вели безладне плутане життя,  тому вона перебувала у занепаді. Однак даний аркуш не має прямих аналогій з «Мандрами». Певною мірою він відсилає нас до «Казки бочки» (A Tale of a Tub). На це, зокрема, вказує наявність скупчення бочок у центрі композиції. Крім того, англійська ідіома «a tale of a tub» означає мішанину, плутанину, балаканину.
Летючий острів та країну під ним художник компонує у колі, де у верхній частині посеред неба, заповненого космічними тілами, подібними до півсфер, капелюшків та качалок, зображена дивна конструкція. Її базою служить платформа з несистемно оцифрованими клітками, на ній стоїть кругла в плані споруда, завершена валиками з корбами та овальними отворами зовні, від яких зриваються та падають долу покришки, розкриваючи секції, де також поміщені валики. 
Вгорі за основною ще одна споруда, що нагадує сплющений гарбуз, зображений на тлі, наповненому кулястими предметами. Її фасад оперізує шнур з підвішеними на ньому кульками в мушлях. На базі всієї конструкції зліва на клітці «6» проглядається силует людини, очевидно, Гуллівера. На інших клітках лежать маленькі ледь помітні предмети – конуси, глеки, миски тощо. 
Двома потужними мотузами верхня конструкція пов’язана по сторонах з дугоподібною будовою внизу, створеною з багатьох деталей і кшталтів. Це  покришки з верхніх отворів, кермо, двері з ручками, гарбузоподібні спресовані форми з вирізаними на них арками. Посеред них проглядаються людські фігури у специфічних позах, драбина, фрагменти будівель, дрібні ужиткові предмети у безладі.  
Незважаючи на мішанину форм, сама будова вертикально поділена на частини дверними полотнами та падаючими покришками,  і, таким чином, структурована. На одній із дверних граней справа гравійовано авторський підпис: А.АКСИНИН–1978. По краях будови вгорі зліва профільоване навершя, справа – арка, оздоблена картушем: саме до них прив’язана мотузами верхня конструкція, що вигинає в дугу нижню будову, яка нагадує собою зооморфного монстра. 
Діагоналі шнурів між верхом і низом композиційно доповнюють головну організуючу вертикаль – падіння овальних покришок. Воно відбувається на тлі розрізаного на кавалки дужого об’єму, наповненого всередині порожніми бочками.
«Езоповою» мовою художник віддзеркалює оточуючу його дійсність, представляючи як країну абсурду тодішню суспільну організацію – безглузду, проте структуровану. 
У композиційному рішенні та символіці відчутні впливи нідерландських художників XV–XVI століть Ієроніма Босха та Пітера Брейґеля-старшого.
 

Справа внизу під відтиском авторський підпис «А. Аксінін – 78»