Розташовані на одному спільному картоні, три горизонтальні зображення є проміжними ескізами до мозаїчного оформлення зупинки громадського транспорту в с. Дубина. На відміну від інших ескізів, які зберігаються у Галереї, тут немає ані відповідності пропорціям реального об’єкта, ані низки деталей, що є у прикінцевих ескізах та реалізованій на об’єкті мозаїці. Стосовно загальних характеристик, то це три самостійні композиції, виконані у видовжених прямокутниках. Один верхній, практично по центру картону з невеликим зміщенням у лівий бік (Ж-8167/1, 14.2 х 31 см), та два нижніх, розташованих під ним по центру з невеликим зміщенням у правий бік (Ж-8167/2, 14 х 24.5 см та Ж-8167/3, 14 х 24.5 см). Гама всіх трьох зображень холодна, переважають краплак, ультрамарин та їхні відтінки з тональною градацією та розбілами. Також є невеликі вкраплення охристої гами та землистих відтінків. Це все також суттєво відрізняється від прикінцевих ескізів та від готової роботи. Однак певні аспекти колірного рішення, зокрема використання ультрамарину, відсутнє у прикінцевих ескізах, але введене у готову роботу, є важливим свідченням авторського пошуку та того, як відбувався процес виконання твору на всіх етапах. У композиції Ж-8167/1 можна побачити етапи пошуку центральної частини мозаїки. На тлі стилізованого, але придатного для ідентифікації зображення простору, а саме лісу, знаходяться дві фігури оленів у профіль, голова першої зліва тварини – у фас. Відзначимо, що в оригінальній мозаїці ця частина була видозмінена й замість цих тварин зображена група з трьох коней у різних ракурсах на тлі пасовища. Поруч з оленями в цій композиції знаходиться варіант зображення, що у видозміні був використаний для готової роботи. Так, замість фігури самця з великими рогами у наступному ескізі (Ж-8171) автор зобразив самку (олені, які проживають у Національному природному парку «Сколівські Бескиди» скидають роги у лютому-березні, що не відповідає сезону, зафіксованому в ескізі Ж-8171). Відзначимо, що схожу фігуру оленя з гілчастими рогами Василь Польовий зобразив у мозаїці «Природа Північної Кароліни» (головна вулиця Гендерсонвілла, США, 1993 р.). У варіанті ескізу Ж-8167/2 зображена профільна фігура лося, який біжить на тлі стилізованого гірського лісистого пейзажу. Це зображення є варіантом ескізу Ж-8169, у якому фігура тварини подана у ракурсі та є статичною. Ж-8167/3 є спареним варіантом ескізів Ж-8178 (ліва частина) та Ж-8170 (права частина). На відміну від прикінцевих композиційних рішень, фігура оленя з лівого боку не лежить, а стоїть. У групі самки оленя з оленям, останнє є більшим і стоїть поруч верхньої частини корпуса матері, яка торкається своєю головою його потилиці поруч з вушними раковинами.