На картині сцена воскресіння дочки Яіра – чудо, яке створив Ісус Христос, воскресивши дочку єврейського старійшини у Капернаумі. У начальника синагоги на ім’я Яір була при смерті єдина дочка, дванадцятирічна дівчинка. Прийшовши до Ісуса Христа, Яір впав до його ніг і благав кажучи: «Донечка моя помирає. Прошу тебе: прийди й поклади руки на неї, щоб зцілилася вона і живою зосталася». Бачачи віру Яіра Ісус Христос пішов з ним. По дорозі їх зустрів посланець з дому Яіра і сказав: «Дочка твоя померла, не турбуй же Вчителя!». Ісус, почувши ці слова, сказав Яірові: «Не бійся, тільки віруй». Коли вони прийшли до будинку чоловіка, то побачили великий сум – усі плакали. Ісус сказав їм: «Чого тривожитесь і плачете? Дівчина не вмерла, а спить». Ісусу ніхто не повірив. Але Христос, виславши з дому народ, взяв з собою тільки батьків померлої і трьох Апостолів та пішов у кімнату, де лежала померла дівчина. Він взяв її за руку та сказав: «Дівчино, тобі кажу встань!». Після того дівчина встала і почала ходити. Ісус звелів дати їй їсти й суворо заборонив розказувати про це диво. Але «…чутки про це розійшлися повсюди». На картині художник зобразив момент повернення дівчини до життя. Полотно невеликого розміру могло слугувати ілюстрацією Євангелії в приватній молитві, в прагненні берегти досвід віри та цінувати її перед ситуаціями, що перевищують людські сили та розуміння.