На оливковому фоні погрудне зображення дівчини, поверненої у три чверті ліворуч. Портретована одягнена у світло-синю свиту з темно-синіми вилогами та червоною візерунчастою обшивкою. З-під свити видніється біла сорочка з відкладним комірцем та червоною стрічкою. На шиї дівчини разки охристих коралів, на голові широкий вінок з червоними квітами та зеленим листям. У неї впевнений погляд, спрямований ліворуч. Юне обличчя без емоцій виділене світлом. Художник зображує дівчину в міському костюмі Галичини середини ХІХ століття. До народної української теми Артур Ґроттґер звертався неодноразово: і кількома роками пізніше (1960 року), і навіть останнього року свого життя, мешкаючи в Парижі. У цій темі художник зумів відобразити найсокровенніше – мрійливу пісенність і сповнений людського тепла спосіб життя, розкриваючи у своїх картинах світ романтичних візій, ідейно сконцентрований, дуже близький до романтичної поезії того часу.