Екслібрис

Георгій Нарбут

Основна інформація

ID: ФМз-Г-IV-577
Автор: Георгій Нарбут
Назва: Екслібрис
Техніка: дереворит
Матеріал: папір
Розміри (висота x ширина, см): 10 x 7.6

Додатково

Вид: графіка
Жанр: екслібрис
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Георгій Нарбут
Роки життя: 1886–1920
Країна: Україна
Біографія: Георгій Іванович Нарбут (9 березня 1886, Нарбутівка, Сумська обл. – 23 травня 1920, Київ) – видатний український художник-графік, ілюстратор, основоположник самобутнього українського стилю графіки та шрифту XX ст., автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один зі співзасновників і ректор Української академії мистецтв. Початкову освіту отримав в Глухівській чоловічій гімназії (1895–1906). У 1906–1917 роках жив у Санкт-Петербурзі, де навчався на філологічному факультеті Петербурзького університету, одночасно приватно брав уроки мистецтва в І. Білібіна, М. Добужинського, Є. Званцевої. 1909 року удосконалював майстерність у Мюнхені в школі Шимона Голлоші, де захопився творчою манерою А. Дюрера. Після повернення до Санкт-Петербурга став членом мистецького об’єднання «Світ мистецтва». У 1910–1912 роках працював над ілюстраціями до казок Г. Х. Андерсена, байок І. Крилова, народних казок. Визначальний вплив на творчість Нарбута справило давнє українське малярство і графіка XVII–XVIII століть, геральдика українських родів, графіка українських рукописів і стародруків. Як знавець геральдики, художник виконав безліч гербів, ілюстрував «Малоросійський гербовник» В. Лукомського і В. Модзалевського (1914), «Герби гетьманів Малоросії» (1915), «Стародавня архітектура Галичини» (1915), «Старовинні садиби Харківської губернії» (1917). 1917 року Г. Нарбут переїхав до Києва. В цей період він став творцем українського державного герба і печатки, розробив банкноти та поштові марки Української Народної Республіки в 30, 40 і 50 шагів, ілюстрував періодичні видання, книжки. Кульмінацією творчості митця стала «Українська Абетка» (1917–1919), в якій художник досяг простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об’єднав досягнення української рукописної та друкованої книги та досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але через передчасну смерть художник встиг виконати лише одну ілюстрацію.