Чоловік та жінки з села Машіуні провінції л’Аквіла у Верхньому Абруццо

Бартоломео Пінеллі

  • Чоловік та жінки з села Машіуні провінції л’Аквіла у Верхньому Абруццо 2
  • Чоловік та жінки з села Машіуні провінції л’Аквіла у Верхньому Абруццо 3
Основна інформація
ID
Г-IV-1730
Автор
Бартоломео Пінеллі
Назва
Чоловік та жінки з села Машіуні провінції л’Аквіла у Верхньому Абруццо
Назва мовою оригіналу
Uomo, e Donna del Paese di Masciuni, Provincia dell’Aquila, Abruzzo Ultra
Дата створення
1816
Техніка
офорт акварель
Матеріал
папір
Розміри (висота x ширина, см)
10 x 16.2
Інформація про автора
Автор
Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу
Bartolomeo Pinelli
Роки життя
1781–1835
Країна
Італія
Біографія
Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор, син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вчився в Болоньї, згодом в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані – художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунка. На початку ХІХ ст. митець звертався до гравюр епохи Відродження (зокрема до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. 1809 року Пінеллі створив першу серію офортів, розмальованих аквареллю – Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Альбом перевидавався 1814 та 1815 рр. Згодом, 1816 року вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Більшість львівських гравюр – саме з цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, провінціях Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не лише художню цінність, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829) та роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з найбільш відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Рима» (1827–1830). Твори митця зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.
Опис роботи
Композиція відома з альбому Raccolta di Cinquanta Costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»), виданому в Римі у 1817 році. Там вона представлена як офорт, не розмальований акварелями. У кольоровому варіанті гравюра відома з альбому, виданому в 1816 році. Львівський варіант відрізняється від неї яскравішою колористикою. На першому плані зображено дві фігури: юнака, що сидить у профіль біля каменю, граючи на дудці-піфферо, та молодої дівчини у традиційному святковому одязі, що підійшла до нього, зачарована музикою. Рукою вона торкається гілки молодого дерева з дрібними червоними плодами. Дівчина вбрана в жовто-синю сукню з оригінальними обшлагами та еполетами, довгу спідницю тих же кольорів, поверх якої пов’язаний фартух із флоральними мотивами. На голову накинута хустка, на ногах – червоні черевички з зав’язками. Юнак вбраний у синій камзол та червоний жакет, вузькі штани з гольфами; на ногах чорні черевички, на голові – широкий чорний капелюх. Дія відбувається на тлі долини з деревами, де вдалині видно абриси високого гірського хребта.
Піфферо (piffero) – духовий інструмент, різновид дудки або сурми, аналог української шоломії. У південних областях Італії називався піпітa (pipita).
Надписи та символи
Внизу справа по центру підпис автора курсивом – Pinelli, дата – 1816, далі – нерозбірливо. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Uomo, e Donna del Paese di Masciuni, Provincia dell’Aquila, Abruzzo Ultra. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 27.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького