Один із найпопулярніших творів Клодіона, відомий в основному з відливів ХІХ ст. Варіанти зберігаються в багатьох музейних та приватних колекціях. Робота створена на основі твору Овідія «Скорботні елегії». За міфологією, малого Вакха (Діоніса) виховувала Іно, сестра його матері Семели, покараної Герою за зраду з нею Зевса, та чоловік Іно, беотійський цар Атамант (Афамант). У динамічній скульптурній сцені зображено чоловіка та жінку у ході вперед. Справа у злегка зігнутій позі крокує молодий чоловік (Атамант), адже на його спині сидить малий оголений хлопчик (Вакх), що тріумфально здіймає праву руку. Атамант притримує дитину лівицею, обернувши голову вліво – туди, де представлена фігура молодої жінки (Іно), зображена з оголеним бюстом. Жінка, піднявши догори праву руку, нахилилася назад, спрямовуючи погляд на Вакха-тріумфатора. Під ногами чоловіка модельовано місткий перев’язаний клунок. За спиною Іно групу наздоганяє ще один маленький хлопчик (син Іно та Атаманта Леарх (?)), який, здійнявши руки, б’є у тамбурин. На зворотній стороні скульптурної композиції детально модельовані драперії легких накидок персонажів. Скульптурна група встановлена на низький подіум, до якого прикріплена шурупами.