Голівка ангела

Йоган Пфістер

Основна інформація
ID
С-I-2076
Автор
Йоган Пфістер
Назва
Голівка ангела
Дата створення
XVII ст.
Країна
Україна
Техніка
різьба поліхромія позолота
Матеріал
дерево
Розміри (висота x ширина x глибина, см)
39.8 x 17.5 x 4
Додатково
Інформація про автора
Автор
Йоган Пфістер
Роки життя
1573–1640/1642
Біографія
Йоган (Ян) Пфістер – скульптор, німець за походженням, народився в 1573 р. у м. Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща) в сім’ї художника і скульптора Георга Пфістера. Вчився у майстрів – вихідців із Нідерландів та Німеччини (Ганса Флейсера, Фрідріха Гросса, Герхардта Гендріка). Пфістер вважається найвидатнішим скульптором на межі ХVІ–ХVІІ ст., котрі творили на теренах України та Польщі. Працював переважно у мармурі та алебастрі, рідше в дереві. Найкращі роботи виконав у Львові, Бережанах, Тарнові. З 1615 р. на замовлення Адама Єроніма Сенявського починає працювати в Бережанах над надгробками знатного роду Сенявських: Адама Єроніма та трьох його синів – Олександра, Миколи та Прокопа. У містечку провадить різьбярську школу. Працюючи придворним скульптором Сенявських, різьбить вівтарні композиції у костелі Внебовзяття Пресвятої Богородиці в с. Біще на Тернопільщині, яке також належало родині. Над декором вівтаря працює в 1630-их роках. Пфістер показав себе професійним майстром, який перші кроки у творчості робив під впливом німецько-нідерландського маньєризму.
Опис роботи
Голова ангела виконана в низькому рельєфі з дерева, поліхромна, з акцентом позолоти. Робота вочевидь була частиною рельєфної композиції, можливо, херувима. Твір вирізняється м’якими, ніжними рисами та професійною роботою майстра. Плавна лінія овального обличчя звужується донизу, акцентуючи на гострій випнутій борідці. Виразне обличчя з високим чолом, чіткими дугами темних брів, прямим носом з роздутими ніздрями, мигдалеподібними очима, окресленими масивними повіками та домінантними червоними вустами вправно змодельоване. Вираз обличчя доброзичливий, з меланхолійними нотками, які підкреслює піднятий вгору погляд. Ледь помітний рум’янець на випуклих щоках оживляє образ. Легкості роботі надають об’ємні хвилясті пасма золотавого волосся з високим чубчиком по центру. Такі скульптури мали важливу роль у візуальній культурі сакральних храмів та їх декоративному оздобленні. Схожою за манерою виконання та трактування образу є робота з інвентарним номером С-І-2075, яка також походить зі села Волиця.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького