Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Келісінський

  • Колекція етнографічних рисунків 2
Основна інформація
ID
Г-V-424_114
Автор
Каєтан Келісінський
Назва
Колекція етнографічних рисунків
Країна
Королівство Польське
Культура
Новий час
Техніка
рисунок
Матеріал
олівець
Додатково
Інформація про автора
Автор
Каєтан Келісінський
Автор мовою оригіналу
Kajetan Wincenty Kielisiński
Роки життя
1808–1849
Країна
Варшавське герцогство, Королівство Польське
Біографія
Каєтан Вінцент Келісінський (07.08.1808–02.01.1849) – польський графік, ілюстратор, бібліотекар, гравер і кресляр. Народився в сім’ї судового чиновника Кацпера та Катажини, уродженої Клеської. Навчався у Варшавському університеті та рисунку в Яна Фелікса Піварського. Після початку Листопадового повстання (1830–1831) перервав мистецькі студії. Брав участь у бойових діях 1831 р., воював у званні другого лейтенанта, а після придушення повстання не зміг повернутися до Варшави. Деякий час жив у Кракові, у 1834–1839 рр. був куратором колекцій Г. Павліковського (колекціонера та бібліофіла) у Медиці, де вдосконалював навички гравіювання зі сподіванням продовжити навчання у Відні. З 1839 р. працював бібліотекарем і зберігачем художніх колекцій у громадсько-політичного діяча, мецената, видавця історичних джерел Титуса Дзялинського в Олешицях біля Любачова, а з січня 1840 р. – в Курнику У 1847 р. опублікував «Каталог подвійних колекцій бібліотеки графа Дзялинського». Незадовго до смерті одружився з Аполонією, уродженою Гостинською. Раптово помер 2 січня 1849 р. У творчому спадку К. В. Келісінського – близько 1000 акварелей, ескізів, замальовок народних типів, жанрових сцен, народних строїв, військових форм, пейзажів, виконаних на замовлення В. Дідушицького, Т. Дзялинського, Г. Павліковського. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келісінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Твори К. В. Келісінського, підписані KWK або KIK, зберігаються у музеях Кракова, Познані, Варшави, Вроцлава, Львівській національній галереї імені Б.Г. Возницького, бібліотеках Варшавського та Ягеллонського університетів.
Опис роботи
Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображена жінка середнього віку в народному одязі заможної селянки або міщанки. На голові зав’язана довга хустка або очіпок, зав’язаний на потилиці, його довгі кінці звисають до пояса. Жінка стоїть в профіль на фоні рослинного пейзажу. Риси обличчя передані спокійно без яскраво виражених емоцій, загальне враження, можна схарактеризувати як стримано-позитивне. Ліву опущену донизу руку жінка тримає перед собою в складці одягу. Голова повернута наліво таким чином, обличчя бачимо у профіль, погляд скерований прямо й вдалину надає створеному образу певного романтичного змісту. Жінка одягнена у довгу сукню, що сягає щиколоток. Зверху вбрана в одяг, схожий на пальто або довгий жакет із приталеним силуетом. У верхньої частини костюма видно масивний, можливо, хутряний комір, що лягає на плечі. Спереду по краях є декоративні зав’язки. Загалом одяг виглядає теплим, пристосованим для прохолодної пори року, багатошаровим і практичним, але водночас із декоративними елементами, зокрема, ґудзики, зборки. Постать зображена на фоні природи із контурним означенням рослинності у формі кущів та невеликих дерев. Зображення має спокійний, гармонійний характер. Лінії чіткі, деталізація помірна, можемо бачити складки вбрання, риси обличчя. Фон рисунка мінімалістичний. Графічний рисунок має беззаперечну історико-культурну цінність оскільки тут є чітке та ретельне відтворення народного одягу. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького