Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). Композиція зображає двох осіб, судячи із вбрання, міщан. Ліворуч стоїть чоловік у довгому плащі з каптуром, широким коміром і високим капелюхом у формі циліндра. Правою рукою він тримає палицю і дивиться назад, можливо, у бік глядача. Праворуч сидить жінка у традиційному народному вбранні: платті із фартухом, шапочці або чепчику, взута у легкі туфлі. Вона тримає плетений кошик і виглядає спокійною, з легкою усмішкою. Лінії чіткі, деталізація помірна: видно складки одягу, риси обличчя, текстуру кошика. Зображення має спокійний, гармонійний характер. Фон мінімалістичний – кілька рослин, огорожа, сільські будівлі на задньому плані. Зображення дає уявлення про народний одяг, побут і соціальні ролі людей певної епохи. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.