Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). Композиція зображає двох осіб, судячи із вбрання, міщан. Ліворуч стоїть чоловік у довгому плащі з каптуром, широким коміром і високим капелюхом у формі циліндра. Правою рукою він тримає палицю і дивиться назад, можливо, у бік глядача. Праворуч сидить жінка у традиційному народному вбранні: платті із фартухом, шапочці або чепчику, взута у легкі туфлі. Вона тримає плетений кошик і виглядає спокійною, з легкою усмішкою. Лінії чіткі, деталізація помірна: видно складки одягу, риси обличчя, текстуру кошика. Зображення має спокійний, гармонійний характер. Фон мінімалістичний – кілька рослин, огорожа, сільські будівлі на задньому плані. Зображення дає уявлення про народний одяг, побут і соціальні ролі людей певної епохи. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького