Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку три чоловічі постаті, стоять у повний зріст в ряд одна за одною. Композиція показана з трьох різних ракурсів: ліворуч – фігура, яка повернута обличчям частково до глядача, у центрі – фігура в профіль із поглядом прямо поперед себе, праворуч – постать спиною до глядача. Вони сперті або просто тримають в руках довгі списоподібні палиці чи піки, дві з яких прикрашені пензлем або китицею у верхній частині. У двох чоловіків видно, що тримають в руці плаский капелюх із широкими круглими полями кавалерського типу. Група людей стоїть на фоні шторки або шатрової тканини із декоративним ламбрекеном і підвісками вгорі, що натякає на інтер’єр намету. У всіх довге волосся до плечей, прямого або ледь хвилястого типу, частково розділене проділом. Обличчя, можливо, із невеликими ледь помітними вусами у лівої фігури, тобто загалом риси молодих чоловіків. Під верхнім одягом проглядає легкий комірець із мереживною або оборчастою облямівкою (невеликий рюш), що прилягав до шиї – типовий елемент сорочки зображеної епохи. Всі одягнені в короткі, приталені дублети або жакети із відрізною талією і короткою «спідничкою» (пілейкою), яка відходить від талії та створює розширення на стегнах. Жакети мають шви та вертикальні виточки, задня частина показані зі середнім швом і рядом ґудзиків/швів. Рукави здаються довгими, із невеликою пухкістю у плечовій частині й акуратними манжетами, на цих манжетах та плечах видно дрібні складочки та штрихування, які імітують тканину. На правій фігурі видно складчастість рукава та облямівку навколо плеча, виглядає ніби рукави дещо зібрані або підшиті – тонкі лінії передають фактуру вовняної чи полотняної тканини. Штани короткі до рівня нижньої частини гомілки або просто під коліно, густо складчасті й широкі у стегні (нагадують бриджі або широкі штани того часу), зібрані над чоботом. На поверхні складок і кантів автор багато працює лінією, щоб передати м’якість і об’єм матеріалу. Чоловік зліва взутий у високі й вузькі обтислі чоботи двоє інших у високі шкіряні чоботи із широкими відвернутими верхами – зверху манжета чобота відкинута назовні та має декоративну складчасту облямівку або волан. Чоботи підперезані ременями та пряжками, помітні підошви та невисокі підбори. Біля щиколоток видно зібрані матеріали панчіх чи щільних покривів – усе промальовано детально з акцентом на текстуру шкіри. На деяких частинах одягу видно ремені або стрічки, які тримають предмети або підперізують талію. Загальний характер одягу функціональний, але декоративний – тканини виглядають щільними (ймовірно вовна або щільне сукно), коміри та манжети мають оздоблення із мережив чи воланів. Стиль і силует одягу нагадують військово-побутовий костюм XVII століття – короткий приталений жакет, широкі бриджі, високі чоботи та характерні аксесуари – піки, капелюхи, пензлі. Художник передав не тільки форму, а й фактуру матеріалів за допомогою ретельного штрихування та контурної промальовки. Отже, тут вочевидь представлена авторська варіація на історичну тему, яка заразом ретельно передає деталі вбрання зображених персонажів.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького