Ангел

Повнофігурна постать ангела представлена в різкій, динамічній позі, ніби в мить стрімкого руху. Корпус тіла дещо нахилений вперед, ліва нога зігнута в коліні, руки широко розведені. Така розгорнута в просторі пластика надає фігурі експресії та драматизму. Великі крила за спиною та довга туніка вказують на сакральне призначення образу. Композиційно скульптура ангела побудована по діагоналі. Особливістю роботи є характер різьблення. Народний майстер не прагне натуралістичної м’якості у відтворенні образу. Вбрання, тіло та крила він трактує через чіткі, гострі грані, ніби висічені різцем. Видовжене овальне обличчя ангела з високим чолом, низькими надбрівними дугами, чітко проробленими мигдалеподібними очима та широким ротом перебуває у стані задуми й відсторонення. Його риси спрощені, проте зберігають стан зосередженості. Волосся ангела пророблене неглибокими ритмічними ритованими лініями, лише на чолі та плечах проглядаються хвилясті пасма, які створюють враження руху. Руки відтворено узагальнено: кисті різко окреслені з умовно позначеними пальцями у промовистому жесті, що підсилює динаміку фігури. Ангел одягнений у довгу туніку, яка прикриває практично все тіло. Геометризовані складки одягу, що огортають постать, важкими вертикальними пластами спадають донизу. Драперії мають призматичні ламані форми з різкими світлотіньовими переходами. Така пластика у передачі сакрального образу створює враження внутрішньої напруги та кристалічної цільності форми. Вона є характерною для галицького народного різьблення, де місцева традиція трансформувала європейські зразки в лаконічну, узагальнену мову. Скульптурне зображення ангела демонструє властиве для народних майстрів поєднання канонічного образу з локальною пластичною системою. Чіткі грані, динамічний силует та декоративно відтворене пір’я формують виразний сакральний образ, який є самобутнім втіленням релігійного мистецтва.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького