Рисунки чоловічих та жіночих голів

Цей лист зі шкіцами Юліана Зайця демонструє композицію з серії графічних копій – п’яти бюстових портретів та одного поколінного, що розміщені у вільному, але згармонізованому порядку. Робота виконана у техніці олівцевого малюнка з майстерним використанням тональних переходів та витонченим моделюванням об’ємів. Можемо стверджувати, що зображення зібрані у стилі візуального «альбому» – без чіткої концепції, проте об’єднані тематикою: перед нами – копії з відомих портретів авторства європейських митців XIX–XX століття, зокрема автопортрет Ежена Делакруа, інтерпретація образів Карла фон Марра та репрезентативні портрети державних діячів художника Макса Конера. Автопортрет Ежена Делакруа подано у манері, суголосній романтизму – з характерним емоційним напруженням погляду, трохи зсунутою композицією та активною роботою тону. Майстерно передано вираз очей, експресивну зачіску та виразну лінію рота, що разом формують враження енергії. Поряд – зображення, що є копіями портретів батьків Карла фон Марра. Чоловічий образ художника Джона Марра зосереджений, з опрацюванням зморшок, високим чолом, дещо суворим, зібраним поглядом, характерної форми вусами та бородою. Жіночий портрет Берти Марр з акцентом на овальності обличчя, серйозному виразі очей і майстерно штрихованому світлотіньовому моделюванні. Третя група зображень репрезентує типову для офіційної портретної практики XIX століття іконографію державних мужів: це ретельно змодельовані голови в профіль чи три чверті, з індивідуалізованими рисами – загостреними носами, суворими губами, високими чолами. Згідно з підписами, це копії з робіт Макса Конера – німецького портретиста. У цих образах акцент і на психологічній глибині, і на символічності персоналій Максиміліана Шумана та суперінтенданта Гільдебранта. Загалом композиція листа демонструє не лише технічну вправність у копіюванні живописних джерел, а й уважне прочитання стилістичних особливостей різних авторів. Попри вторинність матеріалу, графічна інтерпретація має свою пластичну мову: злагоджену, врівноважену, виконану з повагою до оригіналу. На звороті листа розміщено три фігурні студії жіночого оголеного тіла, виконані у класичній академічній манері. Рисунки зроблено чорнилом (сепією) на папері, з акцентом на лінійну чіткість, пропорційність та вивірену пластику фігури. Усі три пози демонструють рух та складні ракурси у контексті побутових чи натурних. Фігура ліворуч сидить, але розташована на листі під кутом 90º до інших, з нахиленою головою, руками, які дотикаються до гомілок. Попри статичність, поза передає напругу хребта, гнучкість ніг і лінії спини. Шкіц позначений уважністю до м’язових переходів – тут анатомічність поєднано з певною художньою умовністю: окремі ділянки, наприклад, кисті чи стопи, позначені лише легкими лініями або опущені повністю, щоб акцентувати на загальному ритмі тіла. Центральна жіноча постать напівзігнута, наче щойно схилилась або прагне підняти щось з підлоги. Композиція дозволяє оглянути тіло у тричвертному повороті, з чітким рисунком лінії хребта, сідниць, напружених м’язів. Третя фігура праворуч зображена зі спини – це наймасивніша постать у композиції. Плечі широко розведені, обидві руки заведені за голову – жест, що відкриває всю спину та дозволяє художнику ретельно змалювати рельєф трапецієподібних м’язів, лопаток та форми сідничних м’язів. У цій позі досягнуто виняткове поєднання статичної зрівноваженості з внутрішньою напругою, що виявлена через вигин хребта та динаміку рук. Композиція аркуша зважено організована – фігури не конфліктують між собою. Стилістично робота зберігає єдність штрихування, легкості контуру та мінімалізму. Підписи та дати біля кожної фігури вказують на їхнє виконання у рамках дослідницького процесу. Автор демонструє добре розвинене відчуття форми, пластики людського тіла та глибоке розуміння натурної постановки, що важливо для академічного мистецтва початку XX століття.

На лицьовій частині зверху вниз зліва направо: нерозбірливе прізвище автора оригіналу; сигнатура Юліана Зайця; «2/4 11». Прізвища автора оригіналу Карла фон Марра; сигнатура Юліана Зайця; «3/4 11». Нерозбірливе прізвище автора оригіналу; сигнатура Юліана Зайця; «2/4 11». Прізвища автора оригіналу Ежена Делакруа; сигнатура Юліана Зайця; «6/4 11». Прізвища автора оригіналу Карла фон Марра; сигнатура Юліана Зайця; «5/4 11». Прізвища автора оригіналу Карла фон Марра; сигнатура Юліана Зайця; «4/4 11». Прізвища автора оригіналу Макса Конера; сигнатура Юліана Зайця; «11/4 11». Прізвище автора оригіналу Макса Конера; сигнатура Юліана Зайця; «9/4 11». На звороті: сигнатура та «⅙ 19».

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького