Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено чоловіка у пишному вбранні, що свідчить про його високий статус – це, ймовірно, воєвода, представник шляхетського або князівського стану з територій Східної Європи. Зображення виконане у вигляді лінійного графічного малюнка – тонкий контурний рисунок без штрихування чи тіней, але з виразним опрацюванням деталей одягу та атрибутів. Чоловік стоїть прямо і впевнено, у правій руці він тримає булаву – символ влади, командування або військової гідності. Ліва рука притримує на поясі руків’я шаблі або меча. Обличчя прикрашають вуса та борода, зачіска коротка й акуратна. Одяг дуже розкішний і типовий для представників високої шляхти чи князів доби пізнього середньовіччя або раннього нового часу. На голові висока шапка з опушкою, із хутра або тканини, прикрашена пір’ям чи коштовностями. Такий головний убір характерний для шляхти Речі Посполитої. Верхній одяг чоловіка це каптан або кунтуш – довгий плащ із хутряною облямівкою, який має пишні рукави, ймовірно, також оздоблені хутром чи вишивкою. Плащ не застібнутий і відкриває вбрання під ним. Середній шар – це приталений, на ґудзиках чи застібках жупан, на якому видно деталі, схожі на ґудзики або коштовні застібки вздовж тулуба, ймовірно, оздоблений галунами чи вишивкою. Нижній шар одягу складається із широкої сорочки, що виглядає з-під жупана, також видно штани й традиційне взуття – туфлі чи сап’янці, які були типовими для шляхетського костюма. На шиї велика прикраса або ланцюг із медальйоном, який можливо, є символом ордену військовою заслугою. Рисунок чітко стилізований під іконографічне зображення історичної особи. Поза чоловіка урочиста, руки показана у жесті, що підкреслює владу. Немає фону, що концентрує увагу саме на постаті та костюмі. Це зображення, виконане у графічному стилі з метою демонстрації його урочистого статусу. Деталі вбрання, особливо головний убір, жупан і булава, свідчать про його високу посаду – можливо, це гетьман, князь або старший воєначальник XVI–XVII ст. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення історичного костюма, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького