Композиція відома у варіанті 1816 року, поміщеному в альбом під назвою Raccolta di Cinquanta Costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»), виданого в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. Жінка з кошиком через плече та ціпком у руці вступила на перевал у високогір’ї Апеннін і крокує далі, де на обрію розкривається вершина. На ній традиційне вбрання горянки: довга червона спідниця, синій жакет, фартух, підперезаний вздовж талії – щось на зразок запаски, на голові перев’язана хустка з довгими стрічками. Мандрівницю супроводжує білий пес. У назві автор вказує місцевість Latina. Вірогідно, йдеться про село Lotino, що заховалося в глибині гір на межі провінції Терра ді Ляворо. Зараз такої провінції не існує: вона була розділена між Лаціо та Кампанією після створення королівства Італії (1861). У колористиці автор використовує яскраві фарби (одяг людей) та приглушені тони при трактуванні кущів та дальнього плану.