Севастіан Нарбонський, також Себастьян Медіоланський – римський християнський святий і мученик. Народився в місті Нарбоні (Галлія), здобув освіту і проживав в Медіолані (Мілан). При імператорах-співправителях Діоклетіані та Максиміліані (284–305) обіймав посаду начальника придворної варти. Був таємним християнином і допомагав братам по вірі. Прибічність Себастьяна християнству стала відомою під час страти двох його друзів – Марка і Маркелліна, яких він публічно переконував зберегти вірність вірі. Себастьяна допитував особисто імператор Діоклетіан, який наказав відвести мученика за місто, прив’язати до дерева і розстріляти з луків. Жінка чиновника Кастула, Ірина, прийшла вночі, щоби поховати святого, але знайшла його живим і принесла у свій дім. Себастьян вилікувався від ран. Християни благали його покинути Рим, але він відмовився. Біля язичницького храму святий побачив імператорів, що йшли туди, і публічно звинуватив їх у безчесті. Діоклетіан наказав відвести Себастьяна на іподром, де його вбили, а тіло кинули у Клоаку Максиму – стічну канаву у Тибр. Святий мученик уві сні явився християнці Лукині та повелів їй взяти тіло і поховати в катакомбах. Над могилою святого споруджена Базиліка святого Себастьяна. У роботі зі збірки ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького святого зображено прив’язаним до дерева, перед стратою стрілами з луків. Примхливість абрису, орнаментального декору постаменту й пози святого вказують на впливи рококо.