Михайла Бойчука приваблюють образи видатних діячів української культури – поета Тараса Шевченка, митрополита Андрея Шептицького, історика Михайла Грушевського. Це начерки й рисунки, виконані олівцем або ж олівцем у поєднанні з чорною аквареллю. У них розв’язуються різні завдання, пов’язані з виражальними можливостями лінії, штриха, світлотіні, але їх об’єднує дещо загальне – прагнення митця, як в іконі, показати не грубу матеріальність, а духовну основу образу. Персонажів значущих, урочистих, як правило, зображують у фас, їх життя концентрується в напруженому погляді, зверненому до глядача. Зникає все швидкоплинне. Композицію побудовано у двох вимірах, які не мають нічого спільного з матеріальним світом.