Танжер – Тетуан – Ель-Хосейма є найпівнічнішим регіоном Марокко. Тетуан – старовинне місто, друге за кількістю населення в області. Його медина (старе місто) є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. З давніх часів воно приваблювало мандрівників. Представлена робота була привезена з подорожі Яна Ціонглінського до Марокко у 1898 році. Як це було поширено на початку ХХ століття, художник шукав натхнення у подорожах до екзотичних країн. Оскільки мешкав Ян Ціонглінський переважно в Петербурзі, місті з характерним монохроматичним пейзажем та скупим світлом, то його мандрівки до сонячних країн стають зрозумілими. Географія подорожей художника була дуже широкою. Він подорожував Італією, Кавказом, бував у Константинополі, Іспанії, Марокко, Палестині, Єгипті, Греції. До його найважливіших подорожей слід віднести виїзди в 1907 до Індії, в 1908 до Іспанії, в 1909 до Сахари, в 1911 до Тунісу і в 1912 році до Туркменістану. У процесі подорожування виникали сотні робіт, про які у своїх спогадах він писав: «…багаті, з точки зору колоритного матеріалу», «я купався у фарбах», «я шукав відтінків». Художник з академічною освітою, наділений природою надзвичайним почуттям кольору, направляв свою творчість на пошук гри кольорів, цікавився питаннями кольору і світла, сприйняття їх уночі. Малював швидко сміливими і впевненими мазками, передаючи глядачеві, з одного боку, меланхолійний настрій похмурого краєвиду, а з іншого боку, вибухову кольорову гаму екзотичних краєвидів із далеких країв. Пізні роботи художника вирізняє вільна, смілива, енергійна манера письма з виразним, формотворчим мазком, з нейтральним, недбало і хаотично, ніби наспіх промальованим тлом. Кольорова гама скупа, але сильна та вражаюча. «Ця моя концепція – перекладення натури на мову плям – можливо, стане зрозумілою лише через п'ятдесят років», – пророкував майстер.