Навершя вівтаря є кульмінаційним акцентом сакрального ансамблю, воно завершує композицію та спрямовує погляди людей вгору. Робота вирішена в стилі барокової динаміки. Багатство завитків та стилізованих різьблених елементів створює відчуття руху та піднесення. Майстер вміло поєднує різьбу та живопис, надаючи навершю декоративної виразності. Врівноважена композиція роботи з чітким акцентом на центральному образі вирізняється гармонією пропорцій, пластичністю ліній і духовною експресією живописного зображення. Постать Бога Отця вміщено в круглий медальйон. У роботі майстер застосував м’яке моделювання об’єму, завдяки чому силует святого набуває живої виразності та водночас зберігає ідеалізований характер. Фігура Бога Отця змальована у вишневому гіматії з піднятими раками. Він змальований як сивочолий старець з довгою бородою, що символізує його вічність та мудрість. Риси обличчя потрактовані зі спокійною строгістю, але без надмірної суворості. Над головою божественного Отця німб трикутної форми, від якого відходить сяйво. Він означає абсолютну владу та вершину піраміди. Для посилення ефекту сяйва майстер використав позолоту. Завершення вівтаря виконує не лише декоративну функцію, а й символізує верховенство Бога Отця.