Портрет Магдалени Морської

Магдалена Катажина Морська, уроджена Дідушицька (Magdalena Katarzyna z Dzieduszyckich Morska) (1762–1847) – графиня, одна із найвидатніших жінок своєї доби. Її надзвичайна художня чутливість, захоплення архітектурою і садівництвом залишили в історії помітний слід. Народилася Магдалена Морська 1 квітня 1762 р. в родині Тадеуша Гервазія Дідушицького та Саломеї, уродженої Трембінської. Була однією із тринадцяти братів і сестер, вісім із яких досягли дорослого віку (Валеріан, Антоній, Лаврентій, Юзеф, Людвіка, Гелена, Юстина, Паула). У батьківському домі здобула ґрунтовну освіту, типову для молодих аристократок тієї XVIII – XIX ст. Вільно володіла кількома іноземними мовами, насамперед французькою та німецькою, добре зналася на європейській літературі та культурі, мала яскравий мистецький хист. Вирізнялася надзвичайною естетичною чутливістю і широтою інтелектуальних інтересів, які розвивала в численних мандрівках. У 1783 р. вийшла заміж за свого двоюрідного брата, заможного землевласника Ігнація Морського. Спочатку подружжя проживало у Львові та Прухнику, згодом – у Заріччі, де в 1807–1812 рр. постали один із найгарніших у Галичині ландшафтних парків і спроєктований Крістіаном Пйотром Айгнером величний палац. Резиденція М. Морської стала культурним осередком, де бували письменники, художники, політичні та громадські діячі. Шлюб Магдалени та Ігнація не був щасливим і у 1800 р. розпався. З 1819 р. Магдалена оселилася у Заріччі, розбудові якого присвятила зрілі роки. У цей час графинею були спроєктовані меблі, шпалери, предмети інтер’єру, удосконалений англійський сад. У 1831 р., після поразки Листопадового повстання, графиня відмовилася від світського життя, припинала недільні прийоми й присвятила благодійництву решту життя. У 1836 р. у Відні вийшов друком альбом «Збірка малюнків, що ілюструють найкращі будівлі села Ужупіс у Галичині, Перемишльська область, деякі взяті з натури або за проєктом, з описом голландської та англійської сільської архітектури та загальними ідеями щодо оздоблення сільських будинків». Перша частина видання містить вступ і шість розділів, присвячених будівлям резиденції, основним принципам дизайну садів і рослинам, які слід садити в маєтку. Друга – п’ятдесят гравюр, на сорока із яких зображено палацово-садовий комплекс у Заріччі, а на десяти – букети, розташовані відповідно до сезонів цвітіння рослин. Ілюстративний матеріал створений трьома художниками, яких, імовірно, надихнули малюнки Магдалени Морської, виконані в попередні роки. Панорами Заріччя і проєкти архітектурних споруд створив польський пейзажист, портретист і літограф Юзеф Фердинанд Табачинський, малюнки десяти букетів – Францішек Блашек, що спеціалізувався на зображенні рослин. Гравюри для обох митців виконав віденський гравер Антоні Тепплар. У 1842 р., у віці 80 років, Магдалена подорожувала Австрією та Італією, через два роки – Німеччиною, Францією, Англією, Нідерландами, Австрією. Згодом розпочала будівництво нового костелу, спроєктованого Крістіаном Пйотром Айгнером у стилі класицизму, однак погіршення здоров’я не дозволило завершити проєкт. Померла Магдалена Морська 11 травня 1847 р. в улюбленому Заріччі, де й похована в сімейній крипті в церкві святого Архангела Михаїла.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького