Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено чоловіка у повний зріст, який одягнений у довгий верхній одяг схожий на жупан або свиту, підперезаний поясом. На голові у нього висока хутряна шапка характерної форми, що нагадує головні убори селян або міщан XVIII–XIX століття. Чоловік взутий у чоботи, одна рука покладена до кишені, а іншою опирається на палицю або ціпок. Зображений образ має типові риси традиційного костюма того часу. Через плече на ремені висить проста сумка, вірогідно, із грубої тканини. Вираз обличчя стомлений, трохи засмучений, погляд спрямований прямо перед собою. Малюнок виконано у стриманій манері з увагою до деталей одягу та текстури тканини. Автор прагнув передати саме етнографічний типаж постаті, а не індивідуальні риси конкретної особи. Композиція проста – чоловік зображений на нейтральному фоні з легко наміченими природними деталями, як то кущ, камінь, земля, що створює контекст, але не відвертає уваги від фігури. Робота передусім має етнографічне й історичне значення, оскільки відображає традиційний костюм певної доби та соціального стану. Вона слугує важливим джерелом для вивчення народного вбрання, побуту та зовнішності людей минулих століть. Художня цінність полягає у точності й виразності лінії, чіткості композиції та документальній достовірності. Стиль рисунка свідчить про намагання автора поєднати мистецтво із ретельним науковим описом, зробивши образ водночас естетичним і пізнавальним.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького