Твір традиційно помилково приписується Франсуа Лемуану, однак стилістика твору не має нічого спільного з творами художника. Вірогідно, картина «Дівчина з квітами» є зразком живописної манери Джузеппе Ногарі. Ногарі, учень Антоніо Балестри, створював переважно камерні полотна – портрети та півфігурні зображення – в елегантній рококовій манері. Його навчання в майстерні Балестри тривало до 1718-го року, а вже 1726 року художник почав працювати самостійно. На початку своєї кар’єри він зазнав сильного впливу сучасників – Джамбаттіста П’яццетта і Джамбаттіста Т’єполо. Згодом живописець виробив індивідуальний стиль, заснований на пастельних колірних співзвуччях і м’яких тональних градаціях. Найбільшого успіху Ногарі досягнув завдяки «teste di carattere» – зразкам жанрового малярства, в яких основними були портретні типажі персонажів. Частину таких робіт він виконував під враженням від голландських майстрів, зокрема Рембрандта. Вірогідно, художник познайомився з творчістю славетного голландця завдяки популярності гравюр його полотен у Венеції XVIII століття. Картини Ногарі, які колекціонували найбільш відомі меценати Європи, зокрема Карл Еммануїл III Савойський та Август III Саксонський, високо цінувалися тогочасними критиками, зокрема Франческо Альгаротті та Жан-П’єром Марієттом. Твір можна віднести до зрілого періоду творчості митця, коли він почав працювати у більш м’якій кольоровій гамі. На полотні зображена у пів зросту молода дівчина, вбрана у легку білу шовкову сукню. Вона з посмішкою дивиться безпосередньо на глядача. В руках юнка тримає вінок білих та рожевих троянд, який може бути інтерпретований як атрибут богині Флори. Виразності образу додає чорне тло.