Близько 1779 р. Іван Оброцький разом з Ігнатом Бурачинським виготовив об’ємну скульптуру головного вівтаря та амвону для костелу св. Станіслава у м. Буськ. Розміри розп’яття з вівтарної композиції вражали. У всіх візантійських пам’ятках Христос прибитий до хреста чотирма цвяхами, така іконографія була незмінною у латинській церкві. Зміни внесла готика – Ісуса почали зображати прибитим трьома цвяхами, величавий і спокійний стан святого набув натуралістичного виразу, а бароко додало образу підкресленої експресії та динаміки. Розп’яття з Буського костелу демонструє виснажену фігуру розп’ятого Ісуса на хресті. Детально пророблена фактура тіла: худі м’язисті руки та ноги, грудна клітка з випнутими ребрами, слід від списа. Основна увага сконцентрована на обличчі Христа: його голова опущена на груди, брови зведені, очі закриті, ніс видовжений, прямий, чорні пасма волосся та бороди спадають на груди. Для скульптури характерна висока емоційність та реалістичність образу.