Ескіз до монументального розпису

Василь Польовий

Основна інформація

ID: Ж-8204
Автор: Василь Польовий
Назва: Ескіз до монументального розпису
Дата створення: 1970-ті (?)
Країна: СРСР
Культура: Українське мистецтво радянського періоду
Техніка: авторська техніка
Матеріал: ДВП змішана техніка
Розміри (висота x ширина, см): 31 x 125.5

Додатково

Вид: живопис
Жанр: мариністика
Сюжет: Алегорія
Провенанс: Передано до музею від автора (В. Польового)

Інформація про автора

Автор: Василь Польовий
Роки життя: р.н.1936
Країна: СРСР, США
Біографія: Василь Польовий – український художник, живописець та графік, який належить до провідних авторів неформального мистецтва часу СРСР. Народився 22 квітня 1936 року у Кривому Розі. Батько художника Петро Родіонович Польовий працював інженером, мати Олександра Павлівна була вчителькою математики. З початком бойових дій 22.06.1941 року на території СРСР родину Польових скерували в евакуацію до Свердловської області (РРФСР). Тут майбутній художник навчався у школі, а після завершення навчання 1954 року вступив до художнього училища у Єльці. Проте митець перевівся спочатку до Таврійського художнього училища (Ленінград, РРФСР), а згодом до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Після завершення навчання переїхав у Москву, де разом з дружиною, мисткинею Юлією Подоговою, працював на художньому комбінаті. Переважно займався монументально-декоративним оформленням інтер’єрів та екстер’єрів громадських споруд та державних установ. Паралельно перебував у середовищі неформальних авторів Москви та Ленінграда, зокрема художників Дмитра Краснопєвцева, Анатолія Звєрєва, Михайла Шемякіна, Олега Целкова, Едуарда Штейнберга, Володимира Стерлігова, групою «ліанозівців», письменників Сергія Довлатова, Юрія Мамлєєва, Владлена Гаврільчіка. Брав участь у неофіційних виставках, зокрема у ФРН, Франції, Італії, ЧССР. 1965 року, під час поїздки до брата, дослідника та винахідника Рената Польового, створив великий цикл тематичних творів, пов’язаних з Україною. Частина з них експонувалась у Москві. Згодом вступив до Спілки художників СРСР. 1972 року переїхав до Львова, де працював над монументальними та станковими творами. У цей період спілкувався з представниками локального художнього середовища, зокрема Валерієм Шаленком, Михайлом Штейнбергом, Юрієм Соколовим, Охрімом Кравченком, Марґіт та Романом Сельськими, Анатолієм Сємагіним, мистецтвознавцями Григорієм Островським та Дмитром Шелестом, літератором Ігорем Клехом. 1976 року у Львові Василя Польового виключили зі Спілки художників, що фактично унеможливило професійну діяльність. Відтак мистець прийняв рішення емігрувати з СРСР до США, де й нині проживає і творить у м. Ґрінвілл (Південна Кароліна).

Опис роботи

Ескіз є розробленням варіації на тему історії та сучасності судноплавства. Декоративний підхід до трактування окремих кораблів-вітрильників та човнів, винесення частини елементів у високий фактурний рельєф, а також масштаб (його легко встановити завдяки розміру порталу та вміщеної на ньому фігури людини, для усвідомлення співмірності) дають глядачеві змогу опинитись всередині чогось на кшталт монументальної діорами. Колірний та тональний підхід художника до розбудови композиції забезпечує цілісність образів, навіть у випадку хронологічної та регіональної віддаленості між зображеними об’єктами. Хоча існує ймовірність, що, до прикладу, архаїчний єгипетський вітрильник насправді є човном «Ра» з проєкту відомого в СРСР норвезького мандрівника й дослідника Тура Хеєрдала (1969–1970). Учасником цих експедицій був знаний радянський лікар, журналіст та мандрівник Юрій Сенкевич. Оскільки море (океан) та небокрай вирішено у теплій вохристо-карміновій колористиці, з’являється певна інтонація відстороненості, завдяки якій складно стверджувати, чи летять вітрильники серед хмар, чи линуть по воді. Окрім того, рух зображений від геометричної абстракції (у лівій частині) до конкретних силуетних форм вітрильників різних типів, що немов переходять від різних фігур до впізнаваних об’єктів. Оптимістичний настрій, що домінує в ескізі, та легкість, у якій фантазійність стає практично казковою, є ймовірною ознакою відпочинкового призначення споруди, де мав бути виконаний монументальний твір.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького