Скульптурні композиції «Вознесіння Христа» у багатьох церквах встановлюють на тетраподі, де вони перебувають до релігійного празника Вознесіння Господнього. Ця традиція наслідує західну іконографію, ілюструючи події, описані в апокрифічному Євангелії. Скульптура Христа з Жидачівщини демонструє повнофігурну постать Ісуса, одягненого у плащ-накидку, його права рука – у жесті-благословенні, положення лівої вказує на те, що нею тримали хоругву. Навколо видовженого овалу обличчя Ісуса – хвилясті пасма темного волосся та бороди. Проникливий погляд великих, обрамлених випуклими дугами брів очей, спрямований на глядача. Робота невідомого народного майстра вирізняється статичністю, яку порушує виставлена вперед ліва нога, що стоїть на черепі. Незворушність образу підкреслюють м’які, пророблені у низькому рельєфі складки пов’язки на стегнах та лінеарно вертикальні драперії накидки. Дещо присадкувата фігура Вседержителя, вузькі опущені плечі, великі ступні ніг, трактування черепа – видають недосконалі знання майстра анатомії людського тіла. Важливу роль у передачі образу Воскресіння Христового відіграє поліхромія, що підсилює емоційність скульптури.