Згідно з атрибуцією, збереженою з часів Лукаша Домбського, до збірки якого початково належав твір, та у 1960-х роках підтвердженої фахівцями Державного Ермітажу, «Портрет Франческо Бартолоцці» належить пензлю німецького художника-неокласициста Антона Рафаеля Менгса (1728–1779). На приналежність пензлю А. Р. Менгса картини зі збірки ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького вказують віртуозність і свобода письма, вільне розташування постаті у просторі, невимушеність композиції при збереженні чіткої архітектоніки, раціональне поєднання динаміки і виваженості, репрезентативності і відтворення миттєвого психологічного стану та індивідуальних ознак. З іншими атрибутованими роботами художника твір споріднює глибокий, теплий, насичений колорит. До камерного і піднесеного потрактування образу спонукає особа портретованого – iталiйського майстра акварельноï мініатюри і репродукцiйної гравюри Франческо Бартолоцці (1727–1815), який після навчання у граверних майстернях Флоренції, Рима і Венеції у 1764 році переїхав до Лондона, де став віртуозом у так званій «пунктирній» техніці. Приналежність портретованого світу мистецтва підкреслено пензлем у руці.