Камерний портрет молодшого сина художника, виконаний в техніці імпасто. На всю висоту вертикальної композиції – погрудне зображення маленького хлопчика в легкому півоберті вліво. Сріблясто-сіра драперія, яка слугує тлом для портрета, гармонійно відтінює одяг дитини: жовто-коричневу сорочку з високим коміром і фіолетовий берет. Хлопчик має втомлений вигляд від позування і сумно дивиться кудись убік. На звороті портрета під час реставрації 2021 року було виявлено та атрибутовано іконографічне зображення святого Антонія Великого, виконане темперою. Зображення було приховане під шаром фарби білого кольору. На картині змальований старець із довгою білою бородою у світло-сірих одежах, що сидить перед входом у печеру. Біля його босих ніг на землі лежить розкрита книга. Голова святого нахилена до долоні лівої руки, права рука лежить на колінах. Очі чоловіка заплющені. Робота містить атрибути, притаманні іконографії святого (печера, книга, дерево). Художник зобразив Антонія Великого в момент молитовного спокою – він ніби нахилився до міжгір’я і слухає. Така сцена відповідає тексту легенди про життя святого. Микола Федюк неодноразово звертався до сюжетів, пов’язаних із життям Антонія Великого, у графічних серіях 1920-х років, зокрема у творах «Спрага», «Спокуса святого Антонія». За стилістикою сюжет також близький до іншої ранньої роботи М. Федюка «Іван Вишенський». Це дозволяє припустити, що даний твір також було створено у 1910–1920-х роках.