Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено четверо осіб. У центрі на передньому плані, вочевидь, сім’я із трьох осіб – чоловік і жінка та син. Можна припустити, що це заможні селяни або міщани, адже їхнє вбрання виглядає достойним і ошатним. У чоловіка та хлопчика одягнені високі шапки із китицями, вони у довгих плащах із вишивкою на лацканах у чоловіка, який також пов’язаний поясом. У лівій руці чоловік тримає палицю або ціпок, а праву держить закладеною за пояс, він та син взуті в чоботи, а жінка в туфлі або черевики. З представленою групою контрастує фігура дівчинки, яка визирає з-за спини чоловіка. Її статус, очевидно, має підпорядкований характер щодо сім’ї, що підкреслюється як вбранням, так й поставою. На ній немає верхнього одягу лише сорочка та довга спідниця, голова покрита зав’язаною хусткою й, що найяскравіше демонструє майновий та соціальний статус, стоїть босоніж. Окрім того, що дівчинка стоїть позаду та частково прихована фігурою чоловіка, вона показана зі схиленою вперед та в сторону головою, погляд також дещо несміливий та понурений. Чоловік із дружиною та сином зображені у статичній позі, чоловік дивиться вперед дещо зі схиленою головою, його вираз обличчя та погляд виглядають трохи стомлено. Дружина дивиться на нього, її погляд прямий та повністю зосереджений на чоловікові, емоційний стан можна описати як лагідно-спокійний. Яскраво втілена постать хлопчика, що показаний із впевненим виразом обличчя, голову тримає рівно, а погляд прямий. Графічний рисунок має беззаперечну історико-культурну цінність оскільки тут є чітке та ретельне відтворення народного одягу. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького