Став Пельчинський у Львові

Антоні Лянґе

Основна інформація

ID: Ж-4314
Автор: Антоні Лянґе
Назва: Став Пельчинський у Львові
Дата створення: 1820-ті
Країна: Австрійська імперія
Техніка: олійний живопис
Матеріал: полотно олія
Розміри (висота x ширина, см): 57.5 x 86

Додатково

Вид: живопис
Жанр: пейзаж
Провенанс: Львівський історичний музей
Експозиція: Палац Лозинського

Інформація про автора

Автор: Антоні Лянґе
Роки життя: 1778–1842
Країна: Австрійська імперія
Біографія: Антоні Лянґе (1778, Відень – 1842, Львів) – австрійський живописець, графік, сценограф. Народився у родині актора віденського придворного театру Йозефа Лянґе (1751–1831) та акторки Марії Анни Елізабет Шиндлер (1757–1779). Сім’я Лянґе була родичами Моцартів. Вольфганг Амадей Моцарт і Йозеф Лянґе приятелювали, і навіть разом виступали на сцені. Їхні дружини, Алоїза і Констанція, були рідними сестрами й теж займалися концертною діяльністю. Антоні Лянґе і Франц Ксавер Моцарт, більш відомий як «львівський Моцарт», були кузенами. Перші навички малювання Антоні Лянґе отримав від батька, який був випускником Віденської академії мистецтв і часто портретував родину свого швагра, В. А. Моцарта. Також, можливо, певні знання встиг передати онуку його дід по материній лінії, художник-мініатюрист Філіпп Ернест Шиндлер (1723–1793), який був художнім директором цісарської фабрики порцеляни у Відні. Декілька років Антоні Лянґе відвідував рисувальну школу Св. Анни у Відні, а також брав приватні уроки у двох відомих на той час австрійських пейзажистів, послідовників Клода Лоррена: Лоренца Шонбергера (1768–1846) та Йоганна Непомука Шодльбергера (1779–1853). Саме вплив цих двох живописців наклав відбиток на всю подальшу творчість митця, надавши їй стильових ознак віденської школи з властивими їй рисами поетичної ідеалізації у трактуванні пейзажів. У 1808 році на запрошення співдиректора львівського німецького театру Франца Краттера (1758–1830), який був старим другом його батька, Антоні Лянґе прибув до Львова. У Львові він понад 30 років працював художником-декоратором на польській та німецькій театральних сценах. У 1823–1827 роках вийшла серія альбомів літографій за рисунками Антоні Лянґе «Збірник найгарніших і найцікавіших місцевостей в Галичині» («Zbiór najpiękniejszych і najinteresowniejszych okolic w Galicji», 37 аркушів) і «Збірник видів цінних парків в Польщі» («Zbiór widoków celniejszych ogrodów w Polsce», 44 аркуші). Альбоми друкувала відома на той час львівська літографічна майстерня Йозефа та Пйотра Піллерів. Готуючи матеріал для цих альбомів, А. Лянґе здійснив чимало подорожей, результатом яких стали панорамні краєвиди Львова та інших міст і містечок Волині та Поділля. Це були зображення як конкретних місцевостей із введенням стафажних побутових сцен, так і численні ідеальні (вигадані) ландшафти романтичного забарвлення. Серед зображень Львова авторства Антоні Лянґе особливо відома олійна картина «Став Пельчинський». Помер митець у Львові, похований на Личаківському цвинтарі. Діяльність Антоні Лянґе у Львові на початку ХІХ століття мала велике значення для художнього життя Галичини, зокрема для утвердження позицій пейзажного жанру. Творчий доробок художника розпорошений музейними збірками України, Польщі, Австрії, а також приватними колекціями.

Опис роботи

Картина є характерним прикладом жанру ведути, поширеного ще у XVIII столітті. Багатопланова композиція з панорамним краєвидом Львова з південної сторони. На горизонті зліва направо видніються силуети собору Св. Юра, костелу Св. Марії-Магдалини, дахи будинків церкви та монастиря Св. Лазаря, абрис Високого Замку. В центрі панорами – Пелчинський став із будівлею військового плавального басейну, який заклав 1820 року генерал кавалерії граф Ян-Кароль Фреснель. Ліворуч зображений пагорб або гора Вроновських, на якій пізніше, у 1855–1857 рр., було збудовано Цитадель. На передньому плані детально промальовані стафажні фігури людей, що прогулюються. Пелчинська водойма, яка з 1530 року була у власності заможної львівської родини Пелків, у ХІХ столітті стала одним із найулюбленіших місць відпочинку та неспішних прогулянок містян. З 1843 року тут регулярно проходили вистави за участю військових, найвідомішою з яких стала «Битва з морськими потворами» 1845 року, що набула широкого розголосу у тогочасній пресі.

Надписи та символи

Внизу зліва авторський підпис: «Lange». На звороті напис: «Lang… Festenburg».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького